Україна і автоматичний обмін податковою інформацією у 2023 році (CRS)

16 листопада 2022 року у першому читанні Верховна Рада України підтримала Законопроект №8131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

Цей крок – обов’язковий для імплементації Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, до якої влітку 2022-го року Україна вже доєдналась.

СУТЬ НОВОГО ЗАКОНУ (СRS та EOIR)

Законопроект впроваджує в Україні два міжнародних стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

• Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS));
• Стандарт щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).

Детальніше про кожен з них читайте в цій статті.

ЯКОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ОБМІНЮВАТИМУТЬСЯ КРАЇНИ?

Податкові органи країн, в яких вже запроваджений стандарт CRS, та Україна будуть обмінюватись такою фінансовою інформацією:

• щодо фізичних осіб: особисті дані та інформація про закордонні банківські рахунки, баланс рахунку, суми, які надходять на рахунок;
• щодо юридичних осіб: дані компанії, які її ідентифікують, інформація про закордонний банківський рахунок, баланс рахунку, суми, які надходять на рахунок, персональні дані бенефіціара (контролера).

КОГО СТОСУЄТЬСЯ ЗАКОН?

Перш за все, Закон торкнеться фізичних осіб, які мають пасивні контрольовані іноземні компанії (КІК), тобто являються контролерами по відношенню до таких контрольованих іноземних компаній.

Детальніше про КІК і хто є контролером читайте у наші статті.

Податкова матиме доступ до інформації:

а) про корпоративний рахунок КІК (оборот/прибуток/надходження); та

б) про особисті доходи особи, які мали б бути задекларовані в Україні і з яких повинен бути сплачений податок.

ЯКІ РИЗИКИ ВИНИКАЮТЬ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ?

Після того як буде імплементовано Закон і автоматичний обмін фактично почне діяти, податкова служба України отримуватиме інформацію про рахунки особи за кордоном в автоматичному режимі. Відповідно, така інформація дасть можливість побачити незадекларовані доходи особи, з яких не був сплачений податок.

Наприклад, фізична особа, є податковим резидентом України, деякий час знаходиться і отримує дохід за кордоном (наприклад, у Польщі). Якщо цей дохід отримується на закордонний банківський рахунок особи і при цьому особа вирішила не показувати його в Україні, аби не сплачувати 18% податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) та 1.5% військового збору, то цілком вірогідно, що українська податкова про це дізнається і нарахує податки на суми доходів і штрафи.

В той же час, станом на початок 2023 року, платіжні системи Wise, Paysera та інші не є фінансовими агентами (якими є банки чи брокери). Відповідно, платіжні системи не приймають участь в автоматичному обміні податковою інформацією. Чи зміниться це в майбутньому – покаже час.

Якщо компанія підпадатиме під автоматичний обмін (детальніше про те, чи є рахунок саме Вашої компанії підзвітним – читайте у розділі нижче), податкова зможе побачити КІК (іноземну компанію) фізичної особи та прибутки такої компанії. Якщо по КІК не було (або було з запізненням) подане повідомлення чи не поданий (або поданий з недостовірною інформацією) звіт, то податкова накладе штрафи на контролера (бенефіціара) компанії.

Тобто, з прийняттям Закону і реальним стартом обміну податковою інформацією по CRS у деяких випадках приховати іноземну компанію та її прибутки, так само як і уникнути декларування та сплати податків з іноземних доходів стане неможливо.

До автоматичного обміну по CRS не було працюючих механізмів, які б дозволяли збирати інформацію про зарубіжні доходи резидентів України в автоматичному режимі. Однак, наразі Україна впевнено йде до європейських стандартів прозорості податкової системи та мінімізації сегменту тіньової економіки.

ЧИ ПІДЗВІТНИЙ РАХУНОК ВАШОЇ ІНОЗЕМНОЇ КОМПАНІЇ?

Відповідно до офіційного перекладу Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки:

Підзвітний рахунок - фінансовий рахунок, який веде Підзвітна Фінансова Установа та який відповідно до процедур належної перевірки, що відповідають Загальному Стандарту Звітності, був визначений як рахунок належний одній або декільком особам, що є Підзвітними Особами для іншої Юрисдикції або Пасивній Нефінансовій Організації (НФО) з однією або декількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами для іншої Юрисдикції.

НФО є «пасивною», якщо її пасивні доходи перевищують 50% (дивіденди, роялті, орендна плата, тощо).

ТЕСТ НА ВИЗНАЧЕННЯ ПІДЗВІТНОСТІ РАХУНКА

ЩО РОБИТИ?

По-перше, необхідно звернутись до спеціаліста, аби дізнатись які зобов’язання ви маєте перед державою, як власник іноземної компанії або як отримувач доходу за кордоном.

По-друге, треба передивитись вашу існуючу бізнес-модель і оптимізувати її з точки зору складності структури та податкового навантаження.

По-третє, до 01.03.2023 є можливість скористатись податковою амністією.

Податкова амністія - можливість легалізувати статки, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року і звільнитися від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ухилення від оподаткування в минулому.

Після проходження амністії держава не буде вимагати пояснень щодо походження статків, так само як і не буде нараховувати на них податки. Крім цього, довідки про проходження амністії має бути достатньо для підтвердження походження коштів у разі їх вкладу на банківський рахунок, в тому числі і закордонний.

ЯК ПРАЦЮЄ АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН?

Якщо дуже спрощено, то автоматичний обмін інформацією працюватиме наступним чином: наприклад, польський банк, де у резидента України відкритий рахунок, надає інформацію по рахунку польському податковому органу → польський податковий орган передає отриману фінансову інформацію про резидента України до української податкової служби.

Загальний стандарт звітності CRS

Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS) або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки – це міжнародний стандарт, схвалений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації про фінансові рахунки у фінансових установах та щорічно обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями – партнерами з обміну в автоматичному порядку.

Згідно з цим стандартом банки та інші фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією.

Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до податкового органу країни-учасниці. А цей податковий орган, в свою чергу, надсилає відомості про фінансові рахунки іншій країні-учасниці, резидентом якої є власник або контролер банківського рахунку.

Обмін інформацією за запитом (EOIR)

Україна, як учасник Глобального форуму, має обов’язок забезпечити, аби ДПС України здійснювала обмін фінансовою інформацією з компетентними органами інших юрисдикцій з дотриманням міжнародного стандарту обміну інформацією за запитом (Exchange of Information on Request (EOIR) Standard). Обмін інформацією за запитом передбачає єдині умови, за якими юрисдикції надсилають одна одній запити про надання певної інформації та обмінюються нею на підставі податкових конвенцій. Цей стандарт є обов’язковим для понад 160 учасників Глобального форуму.

ЧОМУ ЗАКОНОПРОЕКТ ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ?

Як зазначається в пояснювальній записці до Проекту Закону, отримання органами Державної податкової служби України доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України є важливим інструментом для:

1. Контролю за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
2. Виявлення незадекларованих доходів;
3. Боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
4. Підвищення ефективності застосування нових правил про оподаткування КІК.

Автори Законопроекту також наголошують, що він сприятиме:

• Належному виконанню Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, передбачених чинними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування, Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, Багатосторонньою угодою CRS;
• Впровадженню найкращих міжнародних політик та практик в сфері обміну інформацією для податкових цілей;
• Отриманню переваг від взаємного, а не одностороннього, обміну інформацією з юрисдикціями-партнерами;
• Підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства власниками рахунків та їх кінцевими бенефіціарними власниками, зокрема правил про оподаткування КІК;
• Виявленню активів, які не були задекларовані платниками податків, та схем ухилення від сплати податків, що в свою чергу збільшить потенційні додаткові податкові надходження до бюджету України;
• Зниженню ризику ухилення від сплати податків;
• Створенню більш прозорого податкового середовища;
• Отриманню позитивного рейтингу за результатами оцінки Глобального форуму ОЕСР на предмет відповідності національного законодавства та практики вимогам міжнародних стандартів.

Джерела

• Standard for Automatic Exchange of Financial Information in Tax Matters (Implementation Handbook - SECOND EDITION)
• Офіційний переклад «Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки»
• Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки
• Презентація законопроєкту щодо імплементації Common Reporting Standard (Міністерство фінансів України)