КІК в Україні - консультація 2023 рік

КІК В УКРАЇНІ – ПЕРЕДІСТОРІЯ

Україна у 2017 році зобов'язалася запровадити мінімальний стандарт плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Він націлений на протидію розмиванню податків та виведенню прибутку з-під оподаткування.

Такий крок був цілком очікуваний з боку уряду країни. Без мінімального стандарту Україна мала великі шанси потрапити до чорного списку ОЕСР (Організації Економічного Співробітництва та Розвитку).

Тому вже в 2018 році було прийнято закон про впровадження в Україні плану BEPS. Законом передбачалася реалізація 8 кроків плану BEPS, серед яких третій крок безпосередньо стосувався розкриття резидентами України участі у різних іноземних структурах.

Пізніше, в 2020 році, ухвалюється законопроект 1210, який став Законом 466-IX. Він передбачав встановлення в Україні режиму контрольованих іноземних компаній (КІК).

На наш погляд, уряд України діяв недалекоглядно при включенні фізичних осіб до переліку осіб, які виступають контролерами стосовно іноземних компаній. Цей крок не передбачався планом BEPS, і досвід європейських країн показує, що режим КІК стосується лише юридичних осіб-контролерів. Україна пішла шляхом Російської Федерації, де такі ж правила КІК існують для фізичних осіб з 2015 року.

ЩО ТАКЕ КОНТРОЛЬОВАНА ІНОЗЕМНА КОМПАНІЯ

Простою мовою КІК (контрольована іноземна компанія) – це структура, яка зареєстрована за кордоном і належить або підконтрольна резиденту України.

Такий резидент України (контролер) має низку зобов'язань щодо декларування своєї компанії та подання звітності. Крім того, він також зобов'язаний сплачувати податки в Україні з нерозподіленого прибутку КІК.

Контролером може бути фізична чи юридична особа.

Контрольованою іноземною компанією буде вважатися як підприємство у класичному значенні слова (наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю або його іноземний аналог), так і певне утворення, яке не вважається юридичною особою за законами іноземної юрисдикції. Наприклад, траст з англійського права вважається угодою сторін, а не юридичною особою.

ХТО ТАКИЙ КОНТРОЛЕР

Контролер - це резидент України (фізична/юридична особа), який:

• володіє часткою понад 50% іноземної компанії;
• володіє часткою понад 10% іноземної компанії, за умови, що усі резиденти України володіють сукупно понад 50% іноземної компанії. При цьому, в 2022 і 2023 застосовується своєрідний "перехідний період" і частка володіння прийнята в розрахунок становить 25%, а не 10%, як написано вище. Починаючи з 2024 року використовуватимуть саме 10%;
• здійснює фактичний контроль стосовно іноземної компанії.

ЯК ЗРОЗУМІТИ ХТО Є РЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

Якщо один із критеріїв нижче стосується вас, то, з точки зору українського податкового законодавства, ви є податковим резидентом України:

• Проживання на території України 183 дні у календарному році;
• Наявність постійного місця проживання в Україні;
• Наявність центру життєвих інтересів України (робота, бізнес, сім'я).

Також враховуйте, що наявність активного ФОП в Україні, навіть за умови виїзду за межі України, може бути сприйнято як фактор, що визначає податкове резидентство.

ПОЧАТОК ДІЇ КІК В УКРАЇНІ - 2022 рік

З 1 січня 2022 року в Україні почав діяти режим контрольованих іноземних компаній. Це означає, що у фізичних та юридичних осіб, які володіють прямо або опосередковано часткою в іноземній компанії, або контролюють іноземну компанію, виникають зобов'язання в Україні щодо подання звітності та сплати податків з нерозподіленого прибутку КІК.

Важливо!

Першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік. Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 одночасно з річною декларацією про майновий стан та доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2023 (із зазначенням у такому звіті скоригованого прибутку контрольованого іноземної компанії). При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

ОБОВ'ЯЗКИ ПО КІК

Контролер має наступні обов'язки:

• Складання та подання звіту про контрольовані іноземні компанії до податкової одночасно з річною декларацією про майновий стан та доходи (для фізичних осіб – контролерів) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб – контролерів) за відповідний календарний рік;
• Підготовка та подання завірених копій фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік;
• Сплата податків з нерозподіленого прибутку КІК (про що більш детально ми також розповімо нижче);
• Подання повідомлення до податкової:
  - про будь-яке придбання частки у іноземній компанії, або про початок контролю;
  - про заснування, створення або придбання майнових прав на частку в активах, доходах або прибутках утворення без статусу юридичної особи;
  - про втрату частки або про відмову від частки в іноземній компанії;
  - про відчуження частки в іноземній юридичній особі або про припинення здійснення фактичного контролю;
  -про втрату або відмову від майнових прав на частку в активах, доходах або прибутку утворення, яке не має статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого придбання (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) через електронний кабінет платника податків.

ПІДГОТОВКА ЗВІТУ ПО КІК

Контролерам необхідно буде подавати до Державної фіскальної служби України  повідомлення про придбання або про припинення володіння часткою та контролю по відношенню до КІК. Крім того, контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії та фінансову звітність таких компаній.

Неконсолідована фінансова звітність КІК має подаватись відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності. Також звітність можна готувати за національними стандартами юрисдикції контрольованої компанії у строки, передбачені для підготовки такої звітності в іноземній юрисдикції. Звітним періодом такої фінансової звітності КІК вважається календарний рік. Якщо звітний період не збігається з календарним роком, звітність подається за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році.

У випадках, коли податкова сумнівається у достовірності поданої фінансової звітності, вона може вимагати висновок аудиторської компанії. Такий висновок надається аудитором, який має ліцензію у відповідній іноземній юрисдикції.

Контролюючий орган має право запитати в особи - контролера КІК первинну документацію щодо операцій іноземної компанії. Крім того, в особливих випадках, податкова має право запитати і документацію з трансфертного ціноутворення, якщо були здійснені контрольовані операції.

Звітним періодом при поданні звітності вважається один календарний рік, або будь-який інший період, який закінчується в календарному році.

Контролерам необхідно подавати звіт по КІК до контролюючого органу в електронній формі. Звіт подається разом із:

• річною декларацією про майновий стан та доходи (якщо контролер – фізична особа, то термін подання – до 1 травня року, наступного за звітним);
• податковою декларацією з податку на прибуток за відповідний рік (якщо контролер – юридична особа, то термін подання – до 1 березня року, наступного за звітним).

До звіту про КІК обов'язково додаються завірені копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний рік. Якщо граничні терміни підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції закінчуються пізніше за граничні строки подання річної декларації в Україні, то такі копії фінансової звітності КІК подаються разом з річною декларацією за наступний звітний період.

У випадках, коли контролер не може забезпечити підготовку фінансової звітності по контрольованій іноземній компанії та / або не може здійснити розрахунок прибутку до настання строків подання річної декларації, то він подає такий звіт по КІК у скороченій формі. В такому випадку, контролер повинен буде подати повний звіт по КІК після закінчення наступного календарного року.

Скорочена форма звіту щодо контрольованої компанії обов'язково має містити:

• назву КІК, адресу, організаційно-правову форму, податковий номер, номер державної реєстрації;
• структуру володіння часткою компанії при непрямому володінні;
• розмір частки, що належить контролюючій особі.

У повному звіті про контрольовану іноземну компанію міститься вся інформація, що і в скороченому звіті, а також додатково:

• інформація про розмір доходу КІК, прибутки від операційної діяльності до оподаткування згідно фінансовії звітності;
• розрахунок скоригованого прибутку;
• суми дивідендів, отриманих контрольованою компанією безпосередньо чи опосередковано через ланцюжок підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
• кількість працівників КІК на кінець звітного року;
• інформація про підстави для звільнення від оподаткування прибутку;
• суми прибутку контрольованих іноземних компаній, які були фактично сплачені на користь контролюючої особи;
• перелік операцій КІК із пов'язаними нерезидентами, а також нерезидентами з переліків Кабінету Міністрів України (йдеться про так звані «переліки офшорних зон», визначені Кабінетом Міністрів України);
• інформація про суми прибутку КІК, отриманих від постійного представництва в Україні.

ПОДАТКИ ПО КІК

Оподаткуванню підлягає не весь прибуток контрольованої іноземної компанії, а лише частина скоригованого прибутку КІК, що є пропорційною частиною того прибутку КІК, яким володіє або контролює особа - контролер на останній день звітного періоду.

Варто також розуміти, що скоригований прибуток контрольованої компанії вважається як прибуток КІК до оподаткування. Це відбувається відповідно до даних, що надавалися в неконсолідованій фінансовій звітності. Далі прибуток КІК до оподаткування коригується шляхом віднімання деяких доходів для запобігання подвійному оподаткуванню та додаванню доходів згідно з методами українського контролю трансфертного ціноутворення, якщо КІК вів діяльність з компаніями з переліку низькоподаткових юрисдикцій.

Залежно від періоду звітності, в Україні скоригований прибуток може оподатковуватися за ставками в 5%, 9% і 18%. Також ставка залежить від особливостей виплат прибутку та його розподілу. Крім того, сплачується військовий збір за ставкою 1.5%.

Отже, контролююча особа включає скоригований прибуток КІК до складу загального оподатковуваного доходу, який відображається у річній податковій декларації та оподатковується за базовою ставкою 18%.

У випадках, коли прибуток іноземних компаній розподіляється контролеру і він отримує цей прибуток фактично, то:

• Ставка податку в 9% застосовується у разі отримання контролюючою особою прибутку КІК (або її частини) до моменту подання звіту про контрольовану компанію та включення зазначеної частини прибутку до загального оподатковуваного доходу;
• У разі, коли контролер отримує прибуток після подачі фінансової звітності по КІК і додавання цього прибутку в загальний дохід, який оподатковується і врахований у річній декларації до кінця наступного календарного року після звітного, відбувається перерахунок податку. В такому випадку застосовується ставка в 9%, і подається уточнена декларація про доходи;
• У разі отримання контролюючою особою прибутку контрольованої компанії (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку до загального оподатковуваного доходу, який відображається у річній податковій декларації після закінчення другого календарного року, наступного за звітним, перерахунок податку щодо фактично отриманого доходу не здійснюється, а податок сплачується за базовою ставкою 18%.

Сума податку на доходи фізичної особи (ПДФО), яка підлягає оплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і нерозподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що сплачується відповідно до законодавства іноземної держави, який фактично сплачено контрольованою компанією, у тому числі на суму податків, утриманих біля джерела виплати із суми доходу, отриманого КВК.

Сума такого податку – це загальна сума податку, фактично сплачена контрольованою компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується відповідно до законодавства іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду), пропорційно частці контролю у такій КІК, що відображена у звіті про КІК.

У цій нормі йдеться одночасно про податок, сплачений за результатами періоду, і про податок, сплачений протягом періоду, що на практиці може призвести до буквального трактування з боку фіскальних органів. Зокрема, якщо відповідно до норм законодавства іноземної юрисдикції корпоративний податок сплачується після закінчення звітного періоду, то формально сума такого податку вважається не сплаченою протягом звітного періоду та можливість її заліку для зменшення ПДФО залишається під питанням.

У випадку коли контрольованої іноземної компанії (наприклад, кіпрської холдингової компанії) належить дочірнє підприємство в Україні (наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю), то суму прибутку КІК, отриману у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і по ланцюжку підконтрольних осіб), вважають сумою дивідендів, одержаних від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою. Таку суму включають до складу загального оподаткованого доходу контролюючої особи за звітний період, протягом якого контрольована компанія отримала дивіденди, і вона підлягає оподаткуванню за ставками:

• 5% – у разі отримання від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування);
• 9% – у разі отримання від інститутів спільного інвестування, суб'єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

КОЛИ НЕ ТРЕБА ПЛАТИТИ ПОДАТОК ПО КОНТРОЛЬОВАНІЙ ІНОЗЕМНІЙ КОМПАНІЇ

Прибуток контрольованої іноземної компанії може звільнятися від оподаткування за дотримання одночасно двох умов нижче:

1. Між Україною та юрисдикцією, в якій зареєстрована іноземна компанія, діє угода про уникнення подвійного оподаткування або угода про обмін інформацією; і
2.  Виконується будь яка з перелічених вимог:

• КІК фактично виплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не нижчою, ніж на 5% від базової ставки податку на прибуток в Україні. Іншими словами, ефективна ставка податку на прибуток, яку платить КІК, має бути не нижчою за 13%;
• Частка пасивних доходів контрольованої компанії становить не більше 50% від загальної суми доходів контрольованої компанії з усіх джерел.

Щодо пасивних доходів діє застереження, згідно з яким пасивні доходи КІК можуть бути визнані активними доходами за наявності достатньої економічної присутності (substance) у країні реєстрації КІК, а саме:

• КІК фактично виконує суттєєві функції;
• КІК несе ризики та використовує активи в операціях, що призводит до отримання відповідних активних доходів;
• КІК має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, наявність основних засобів у власності чи користуванні, достатній власний капітал).

Зрозуміти що таке Substance можна на прикладі:

• Грузії;
• Кіпру.

Також, незалежно від згаданих умов вище, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до доходу контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з умов нижче:

• Загальний сукупний дохід усіх іноземних компаній однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйонів євро на кінець звітного періоду;
• КІК є публічною компанією;
• КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь засновників (учасників).

У такому разі контролююча особа звільняється від зобов'язання розраховувати скоригований прибуток іноземної компанії. Але це не звільняє від зобов'язання повідомляти фіскальні органи про придбання частки або контролю у КІК, а також від подання звіту про контрольовані іноземні компанії.

ШТРАФИ ПО КІК В УКРАЇНІ

Санкції, що застосовуються до контролера стосовно КІК:

• Ненадання контролюючою особою звіту про КІК – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Станом на 2022 рік розмір прожиткового мінімуму становить 2481 гривень для працездатної особи;
• Несвоєчасне подання контролером звіту про КІК – тягне за собою накладення штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• Невідображення контролером у звіті про КІК інформації про наявні контрольовані компанії та/або невідображення стосовно наявних КІК:
  - інформації про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;
  - розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;
  - інформації про підстави звільнення від оподаткування прибутку КІК;
  - сум дивідендів, одержаних КІК безпосередньо чи опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
  - суми прибутку КІК, які були фактично сплачені на користь контролюючої особи;
  - переліку операцій КІК з нерезидентами - пов'язаними особами, а також з нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затверджений Кабінетом Міністрів України;
  - кількості працівників КІК станом на кінець звітного (податкового) року, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 відсотків суми доходу КІК або 25 відсотків скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті про КІК, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі не відображені суми.
• Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про отримання частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою протягом 60 днів з моменту такого отримання або відчуження, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен такий факт;
• Ненадання або надання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів КІК на запит контролюючого органу,– тягне накладення штрафу у розмірі 3 відсотків від суми доходу КІК, стосовно якого не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• Ненадання звіту по КІК протягом 30 календарних днів, що слідують за останнім днем граничного терміну сплати фінансових санкцій (штрафів), – тягне за собою накладення штрафу у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту по КІК, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

ЯК УНИКНУТИ КІК ЗАКОННИМ СПОСОБОМ

Щоб уникнути обов'язків, покладених на контролера, ви можете:

1. Переїхати до іншої країни на постійне місце проживання (змінити резидентство). Наприклад, ви можете стати податковим резидентом Грузії. При цьому слід пам'ятати, що Україна використовує концепцію центру життєвих інтересів при визначенні статусу податкового резидента. Це означає, що переїхати доведеться в тому числі вашій сім'ї та дітям. Більше того, законодавством України не передбачено спеціальної процедури «виходу» з податкового резидентства. Відповідно довести, що ви перестали бути податковим резидентом України буде не так просто;
2. Ліквідувати КІК. Звичайного викреслення компанії з регістру (strike off) буде недостатньо, оскільки компанія, як правило, продовжує своє існування. Потрібна повноцінна ліквідація;
3. Відкликати довіреності із широкими повноваженнями, видані на ваше ім'я іноземними компаніями;
4. Проконсультуватись із податковим консультантом, щоб скласти покроковий план дій.

Бажаєте дізнатися більше про те, що вам потрібно зробити у зв'язку із володінням іноземною компанією? Просто залиште заявку на консультацію на нашому сайті.