CESOP – продавцям цифрових продуктів підготуватися до VAT в Європі

CESOP (The Central Electronic System of Payment information) - Центральна електронна система платіжної інформації, до якої провайдери платіжних послуг (PSP) будуть зобов’язані щоквартально звітувати про транскордонні платежі.

Мова йде саме про європейські платіжні системи, що діють на підставі фінансової ліцензії, виданої в одній з країн Євросоюзу.

Постачальники платіжних послуг мають звітувати та зберігати інформацію про транзакції своїх клієнтів, аби забезпечити обов’язок компаній реєструватись платниками ПДВ у державах-членах ЄС.

Навіть, якщо Ваша компанія зареєстрована за межами ЄС і надає послуги резидентам ЄС, обов’язок реєструватись платником ПДВ в ЄС все одно виникає.

Початок дії Директиви CESOP

Директива про нову систему звітності набуває чинності 1 січня 2024 року та застосовуватиметься по всьому ЄС. Презюмується, що до 01.01.2024 усі країни-члени ЄС мають імплементувати відповідні зміни у національне законодавство.

Навіщо створили CESOP?

Таке нововведення було запроваджено для боротьби з ПДВ шахрайством у сфері e-commerce.

Податок на додану вартість (ПДВ) застосовується майже до всіх товарів і послуг, які купуються та продаються для використання чи споживання в ЄС.

ЄС має стандартизовані правила щодо ПДВ, але ці правила можуть застосовуватися по-різному в кожній країні ЄС. У більшості випадків компанії, що продають товари або послуги кінцевим споживачасм – резидентам країн ЄС повинні нараховувати і сплачувати ПДВ. В тому числі це правило також стосується іноземних постачальників цифрових продуктів.

В межах ЄС діяло правило, яке передбачало обов’язок для продавця послуг / товарів зареєструватись платником ПДВ, при перетині межі у 10 000 євро продажів (B2C транзакції) клієнтам в країнах ЄС.

Однак, з липня 2021 року граничні значення в ЄС були скасовані і натомість з'явилося зобов'язання зареєструватися платником ПДВ з моменту першого продажу та стягувати ПДВ за ставкою місцезнаходження покупця.

Щоб спроситит адміністрування ПДВ і щоб не реєструватись платником ПДВ в кожній окремій країні ЄС, використовується система One Stop Shop (OSS). OSS – це онлайн-портал, який дозволяє компаніям повідомляти про поставки B2C всередині ЄС без необхідності багаторазової реєстрації в кожній країні. Таким чином, за поставки, що покриваються OSS, стягуватиметься єдиний щоквартальний платіж ПДВ.

Детальніше ми розповідали в нашій статті про ПДВ в ЄС.

Ухилення від сплати ПДВ в ЄС – що відбувалось раніше і що буде далі?

До впровадження CESOP компанії, зареєстровані за межами ЄС, які продавали свої послуги не через маркетплейс (підключали мерчант-рахунки на власний сайт) клієнтам з ЄС часто ігнорували обов’язок реєструватись в Євросоюзі платником ПДВ.

До прикладу, англійська чи гонконгська, чи канадська компанія, продаючи цифрові продукти кінцевим клієнтам з ЄС, мала зареєструватись у відповідній країні, як платник ПДВ. Однак, в умовах відсутності консолідованого механізму впливу на порушників, компанії часто нехтували своїми зобов’язанням реєструватись як платник ПДВ.

Відповідно, з 01.01.2024 європейські постачальники платіжних послуг звітуватимуть про продані товари/послуги клієнтам з ЄС, що ідентифікуватиме неплатників ПДВ і закриватиме прогалину по неоплаті VAT.

Однак, необхідно детальніше розібратись з тим, хто зобов’язаний звітувати, по яким платежам та платіжним послугам. Про це розповідаємо нижче.

На яких провайдерів платіжних послуг накладається зобов’язання звітувати про транскордонні платежі?

Зобов’язання щодо звітності застосовується лише до постачальників платіжних послуг, які надають платіжні послуги в Європейському Союзі. Постачальники платіжних послуг, які не надають платіжні послуги в Європейському Союзі, не зобов’язані подавати звіти.

Визначення постачальника платіжних послуг (PSP) викладені в Директиві (ЄС) 2015/2366  і до них відносяться:

1. Кредитні установи, які охоплюють, ліцензовані європейські банки, а також європейські філії кредитних установ, які мають головний офіс за межами ЄС і які надають платіжні послуги в ЄС;
2. E-money institutions, що охоплюють усіх постачальників платіжних послуг, які надають платіжні послуги за допомогою електронних грошей (постачальники електронних гаманців і постачальники електронних ваучерів/карток);
3. Інші платіжні установи, що надають платіжні послуги, які не підпадають під жодну з категорій, перелічених у Директиві. Наприклад, компанії, які надають платіжні послуги, такі як випуск кредитних/дебетових карток, еквайринг платіжних транзакцій, обробка платежів, ініціювання платежів, платформи, які надають платіжні послуги та діють як від імені платника, так і від імені одержувача.

Які платежі підпадають під звітування CESOP?

Платежі, що підпадають під звітування, охоплюють різні типи транзакцій, у тому числі платежі за допомогою карток, кредитні перекази, електронні гроші, електронні ваучери, платежі через електронні гаманці та операції по звичайним грошовим переказам.

Про ці транзакції платіжним установам необхідно повідомляти при виконанні певних умов.

Наприклад:

• якщо платник є резидентом ЄС,
• платіж здійснюється не в середині однієї країни (cross-border), та
• один і той самий одержувач отримав більше двадцяти п’яти транскордонних платежів протягом календарного кварталу.

Платежі від платника, що не є резидентом країни Євросоюзу, не підпадають під регулювання.

Тобто, лише платежі від платника з ЄС підпадають під дію обов’язкового звітування, навіть якщо одержувач перебуває поза межами ЄС.

На практиці це означає, що транзакція підпадає під звітування, якщо:

• Платіж здійснено платником з ЄС отримувачу з іншої країни ЄС (про цей платіж повідомлятиме платіжна установа отримувача платежу);

Наприклад, якщо естонська компанія отримала платіж від кінцевого клієнта з Німеччини, то звітуватиме про такий платіж фінансова установа естонської компанії (куди надійшли кошти).

• Платіж здійснено платником з ЄС отримувачу з країни поза межами ЄС (про цей платіж повідомлятиме платіжна установа платника).

Наприклад, гонконгська компанія отримала платіж від кінцевого клієнта з Франції, то звітуватиме про такий платіж фінансова установа клієнта з Франції (звідки відправили кошти).

Якщо ж платіж надіслано від платника, який перебуває поза ЄС, то такий платіж не підлягає звітуванню.

Які платіжні послуги підпадають під звітування?

Постачальники платіжних послуг зобов'язані звітувати лише про:

• Виконання платіжних операцій та переказів коштів на платіжні рахунки;
• Виконання платіжних операцій, на які поширюється кредитна лінія;
• Видачу платіжних інструментів та еквайринг платіжних операцій;
• Грошовий переказ.

Тобто, постачальники платіжних послуг, які надають послуги, пов’язані з керуванням платіжним рахунком, внесенням і зняттям готівки, послугами ініціації платежу та наданням послуг інформації про рахунок, не зобов'язані звітувати. Адже такі види послуг не стосуються виконання платіжних операцій або ж ця інформація вже надається іншими установами.

Важливо!

Ще раз нагадаємо, що, аби платіж підпадав під дію обов’язкового звітування, він має бути:

• транскордонним платежем, а не в межах однієї країни;
• постачальник платіжних послуг, який надає платіжні послуги в державі ЄС, повинен виконати принаймні 25 транскордонних платежів у цій державі-члені на квартал одному одержувачу платежу.

Постачальники платіжних послуг мають звітувати Державам-членам і CESOP тільки щодо транскордонних платежів і жодні дані про національні платежі не повинні збиратися відповідно до правил Директиви.

Зобов’язання постачальників послуг щодо звітності та зберігання інформації

Постачальники платіжних послуг як отримувача, так і платника повинні зберігати дані про транзакції.

Нагадаємо:

• Якщо платіж здійснено платником з ЄС отримувачу з іншої країни ЄС, то про цей платіж повідомлятиме платіжна установа отримувача платежу;
• Якщо платіж здійснено платником з ЄС отримувачу з країни поза ЄС, то про цей платіж повідомлятиме платіжна установа платника.

Постачальники платіжних послуг зобов’язані зберігати відповідну інформацію не менше трьох років. Звітність про операції подається щоквартально і подається до кінця місяця, наступного за звітним кварталом. Потім податкові органи повинні надіслати дані до бази даних CESOP.

Яку інформацію постачальники платіжних послуг надаватимуть під час звітування?

Постачальники платіжних послуг (PSP) в ЄС повинні повідомляти конкретну інформацію про транскордонні транзакції за участю платника в ЄС.

Така інформація включає наступні дані:

• BIC/ID постачальника платіжних послуг, який звітує;
• Інформацію про одержувача платежу (ім’я, номер ПДВ/податковий номер, ID рахунку, адресу та BIC/ID постачальника платіжних послуг);
• Деталі платіжної операції (дата/час, суму, валюту та ідентифікатор транзакції);
• Коди країн-членів ЄС;
• Інформацію про місцезнаходження платника.

Основна мета полягає в тому, щоб ідентифікувати одержувача платежу B2C, який має сплачувати ПДВ.

Повідомлена інформація має на меті забезпечити краще виявлення та запобігання шахрайству з ПДВ у транскордонних транзакціях у сфері e-commerce.

Яким чином повідомлятимуться дані?

Постачальники платіжних послуг в ЄС, які підпадають під дію CESOP, повинні передавати відповідні дані кожного календарного кварталу місцевим податковим органам у державах-членах (де вони зареєстровані) та усім іншим державам-членам, де вони надають послуги, як визначено Директивою.

Використані джерела:

• The Payment Services Directive (Directive (EU) 2015/2366);
• Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 on the common system of value added tax;
• Guidelines for the reporting of payment data from payment service providers and transmission to the Central Electronic System of Payment information (CESOP).

Натискайте на кнопку «Швидка консультація» і наша команда з радістю допоможе і відповість на всі питання, що Вас цікавлять.

Ви знаходитесь на україномовній версії сайту.

Інформація також доступна російською мовою.

Автор: Валерія Невінчана, Павло Дубинський, листопад 2023 р.